дарма что это такое
Значение слова «дарма»
ДАРМА́, нареч. Обл. и прост. То же, что даром. — Ай вот ситец, — ситец, ситец… кому, кому? Дарма отдам! Леонов, Петушихинский пролом.
Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
ДАРМА’, нареч. (простореч., обл.). Даром, задарма́.
Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
дарма
1. прост. то же, что даром ◆ Попробовала бы, этакая пигалица, наши-то поносить, дарма что англичанин. А. М. Ремизов, «В плену», 1896-1903 г. (цитата из НКРЯ) ◆ — Ну, — говорит, — попробуйте заместо того в театр ходить по воскресным дням. Прошу вас честью и билет вам дарма предлагаю. Михаил Зощенко, «Сильное средство», 1926 г.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Делаем Карту слов лучше вместе
Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!
Спасибо! Я стал чуточку лучше понимать мир эмоций.
Вопрос: разъёмный — это что-то нейтральное, положительное или отрицательное?
Синонимы к слову «дарма»
Предложения со словом «дарма»
Цитаты из русской классики со словом «дарма»
Понятия, связанные со словом «дарма»
Отправить комментарий
Дополнительно
Предложения со словом «дарма»
Не дарма харч проедал!
Или учёные энти самые дарма хлеб переводят?
Чай, я не родня тебе, чтобы дарма хлопоты приймать.
Синонимы к слову «дарма»
Морфология
Правописание
Карта слов и выражений русского языка
Онлайн-тезаурус с возможностью поиска ассоциаций, синонимов, контекстных связей и примеров предложений к словам и выражениям русского языка.
Справочная информация по склонению имён существительных и прилагательных, спряжению глаголов, а также морфемному строению слов.
Сайт оснащён мощной системой поиска с поддержкой русской морфологии.
ДАРМА
дарма нареч. разг.-сниж. То же, что: даром.
Дарма (индийск. мифология). — Санскритское слово dharma имеет очень широкое значение в древнеиндийской этике и религии. Оно обозначает: устав, порядок, обычай, право, нравственный и религиозный долг, закон, добродетель. Как собственное имя, оно прилагается к олицетворению справедливости, к судье над мертвыми, богу Яме (Yama). Легенды брахманического периода, полные олицетворений нравственных понятий, рассказывают, что Д. произошел из правой груди бога Брахмы и сам произвел Шаму (санскрит. Çama — душевное спокойствие), Каму (с. Каmа — любовь) и Харшу (санскр. Harsha — радость), женившись на тринадцати дочерях гения Дакши (Daksha), олицетворяющих веру, благочестие и пр. Представление о Д. относится к позднейшему, теософическому периоду индийской религии. Вс. М.
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).
БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм.; БЕЗОПЛА́ТНО (без оплати); НА ДУРНИ́ЧКУ (ДУРНИ́ЦЮ) розм., НА ДУРНЯ́К (НА ДУРНЯКА́) розм. (за чий-небудь рахунок). Порозвішували ми скрізь об’яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава і що безплатно (Є. Кравченко); — Я дам кожному казахові, хто схоче, на деякий час зовсім безкоштовно коней і худобу (О. Донченко); — Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер, баришня. Бо там воно гроші коштує, а в нас даром (Григорій Тютюнник); Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній); (Юда:) Дурень той або злочинець, хто дарма віддає. Хто ж продає, то значить, що йому потрібні гроші (Леся Українка); Дворових теж задобрив (Гамзенко): наділив їх даремно огородами, аби проживали два роки у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний); Не бажаючи дурно їсти хліб, Дикун поволі втягувався в роботу (С. Добровольський); Справді, — міркую, — чого я тут досиджуся? Робити на Мошка задурно завше маю час (І. Франко); (Денис:) Чорта з два я їх (ховрахів) ловитиму за спасибі! (М. Кропивницький); Працювати безоплатно; — Тоді вже ніхто не дуритиме Сагайдачного і на дурничку не житиме на його землі (З. Тулуб); — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвався до його Лушня.. — На дурницю, кажеш, хліб возиш? (Панас Мирний); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (М. Чабанівський).
ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм., ДУРНІ́СІНЬКО підсил. розм., ЗАДА́РМА (ЗАДА́РМО) розм., НАДА́РМА (НАДА́РМО) розм., НАМА́РНО (НАМА́РНЕ) розм., ПО-ДУРНО́МУ розм., ПУ́СТО розм., ПО-ПУСТО́МУ розм., ШКОДА́ розм., БЕЗ ПУТТЯ́ розм., БЕЗ ТО́ЛКУ розм., ДУРНИ́ЦЕЮ розм., ЗА́ЙВО розм., ВСУ́Є заст. книжн., ГА́РМА-ДА́РМА діал., ЗДА́РМА діал. Скілько літ вона билася, скілько утрат понесла — і все марно, все даремно. (Панас Мирний); Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись (Б. Грінченко); Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає (Т. Шевченко); Ніщо не гине в світі духа марно, що творить дух, як у природі не щезає дармо найменший рух (Уляна Кравченко); — Не будемо дурно гаяти часу, Ахмете, бо ніхто не поверне безплідно втрачених хвилин (З. Тулуб); Два роки Яновський безрезультатно оббивав пороги губернаторства й суду, доводячи незаконність дій князівських посіпак (С. Добровольський); Стоїть (Печений) перед люстром, намагається зав’язати краватку, але безуспішно (О. Підсуха); Може, знов у ліжко покладуть (лікарі) на довгий час, а вже мені так не минеться (Леся Українка); І вже на кухні говорила, зітхаючи під брязкіт скла: Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (І. Гончаренко); Лихо! Згину я задаром! (В. Самійленко); Треба поспішати, бо інакше вся розвідка надаремне (М. Трублаїні); — Ти, Гризельдо, дурнісінько сердишся на мене (І. Нечуй-Левицький); — Ти думаєш, я задарма чоботи бив (П. Панч); Крикнула (Леся), да задармо. Розбишаки тільки зглянулись та всміхнулись між собою (П. Куліш); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова, а поруч, витрачаючи надарма своїх воїнів, не відставав Тугай-бей (Р. Іваничук); Ой заридала моя гітара. Хочу утішить — надармо, хочу утишить — намарно (переклад М. Лукаша); Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (В. Козаченко); Життя нам дається справді тільки раз — зовсім не для того, звичайно, щоб прогайнувати його по-дурному! (М. Рильський); — Хлопці, ану не сидіть пусто, бо час дорогий! (І. Чендей); — Не слухайся тих, що по-пустому геройствують (О. Гончар); Ми й доби й тижні погубили в сій клятій тьмі, шкода їх і шукати! (Леся Українка); (Гнат:) Пропав зрадник! Так пропаде і Сава без пуття, без слави (І. Карпенко-Карий); — В ґрунт без толку зажене (жадюга) і своє життя, і життя дітей своїх (М. Стельмах); — І морено, й мучено нас — та все дурницею (Марко Вовчок); Як добре, Земле наша не мала, Що на тобі тривкі сліди лишили Не злодії, що крадуть уночі, А мудрі ратаї та сівачі З ногами чулими, що не ступали зайво (В. Мисик); Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко); Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (пісня); Сон, що сниться у неділю рано, Зроду-звіку не минає здарма (Леся Українка).
ДАРМА
Смотреть что такое «ДАРМА» в других словарях:
дарма — за гроши, на халяву, по дешевой цене, дешево и сердито, на даровщину, за копейки, по низкой цене, нашаромыжку, за бесценок, на даровщинку, бесплатно, нипочем, дешевле пареной репы, по дешевке, задаром, дешево, задарма, на дармовщинку, недорого,… … Словарь синонимов
дарма́ — дарма, нареч … Русское словесное ударение
Дарма — нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что даром I 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ДАРМА — Индусский бог добродетели у правосудия. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
ДАРМА — не надо кому, что, чего. Пск. Неодобр. О чём л., о ком л., не представляющем ценности, интереса для кого л. ПОС 8, 125 … Большой словарь русских поговорок
дарма — нареч. Нар. разг. = Даром … Энциклопедический словарь
дарма — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дарма що — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дарма́ — нареч. обл. и прост. То же, что даром. Ай вот ситец, ситец, ситец… кому, кому? Дарма отдам! Леонов, Петушихинский пролом … Малый академический словарь
Дарма — (индийск. мифология). Санскритское слово dharma имеет очень широкое значение в древнеиндийской этике и религии. Оно обозначает: устав, порядок, обычай, право, нравственный и религиозный долг, закон, добродетель. Как собственное имя, оно… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дарма
Смотреть что такое «Дарма» в других словарях:
дарма — за гроши, на халяву, по дешевой цене, дешево и сердито, на даровщину, за копейки, по низкой цене, нашаромыжку, за бесценок, на даровщинку, бесплатно, нипочем, дешевле пареной репы, по дешевке, задаром, дешево, задарма, на дармовщинку, недорого,… … Словарь синонимов
ДАРМА — ДАРМА, нареч. (прост., обл.). Даром, задарма. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
дарма́ — дарма, нареч … Русское словесное ударение
Дарма — нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что даром I 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ДАРМА — Индусский бог добродетели у правосудия. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
ДАРМА — не надо кому, что, чего. Пск. Неодобр. О чём л., о ком л., не представляющем ценности, интереса для кого л. ПОС 8, 125 … Большой словарь русских поговорок
дарма — нареч. Нар. разг. = Даром … Энциклопедический словарь
дарма — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дарма що — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дарма́ — нареч. обл. и прост. То же, что даром. Ай вот ситец, ситец, ситец… кому, кому? Дарма отдам! Леонов, Петушихинский пролом … Малый академический словарь
ДАРМА
Смотреть что такое ДАРМА в других словарях:
ДАРМА
дарма нареч. разг.-сниж. То же, что: даром.
ДАРМА
ДАРМА
Дарма (индийск. мифология). — Санскритское слово dharma имеет очень широкое значение в древнеиндийской этике и религии. Оно обозначает: устав, порядок. смотреть
ДАРМА
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (. смотреть
ДАРМА
ДАРМАИндусский бог добродетели у правосудия.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.Синонимы: бесплатно, бог, вт. смотреть
ДАРМА
рідко дарма, дармо. 1) присл. Те саме, що даремно. || Безплатно, даром. 2) у знач. присудк. сл., розм. Все одно, однаково, байдуже, неважливо. || Непо. смотреть
ДАРМА
нареч. обл. и прост. То же, что даром.— Ай вот ситец, — ситец, ситец… кому, кому? Дарма отдам! Леонов, Петушихинский пролом.Синонимы: бесплатно, бог. смотреть
ДАРМА
1) Орфографическая запись слова: дарма2) Ударение в слове: дарм`а3) Деление слова на слоги (перенос слова): дарма4) Фонетическая транскрипция слова дар. смотреть
ДАРМА
ДАРМА
ДАРМА
дарм’а, нареч. Синонимы: бесплатно, бог, втридешева, даром, дешевле пареной репы, дешево, дешево и сердито, за бесценок, за гроши, за копейки, за полц. смотреть
ДАРМА
дарма́, нареч.Синонимы: бесплатно, бог, втридешева, даром, дешевле пареной репы, дешево, дешево и сердито, за бесценок, за гроши, за копейки, за полце. смотреть
ДАРМА
пр., даремно, даремне, марно, по-дурному, надаремно, ур. всує; (пропасти) нізащо, ні за цапову душу, ні за понюх табаки; (без грошей) дурно, даром, задурно, задарма, безплатно, безкоштовно; (без наслідків) як об стіну горохом, як пугою по воді; У ФР. байдуже, однаково, все одно, мало діла; Р. зайва річ; ПР. СЛ. пусте, не страшно, не велике діло; дармо; пор. ШКОДА. смотреть
ДАРМА
ДАРМА
ДАРМА
ДАРМА
дарма за гроши, на халяву, по дешевой цене, дешево и сердито, на даровщину, за копейки, по низкой цене, нашаромыжку, за бесценок, на даровщинку, бесплатно, нипочем, дешевле пареной репы, по дешевке, задаром, дешево, задарма, на дармовщинку, недорого, втридешева, даром, нашармака, халявно, нашармачка, задешево, на дармовщину, за полцены
ДАРМА
прислівник1. те саме, що даремно2. (у знач. присудк. сл.) все одно, однаково, байдуженапрасно
ДАРМА
1) 见 даремно2) (用作谓语) 口 还是, 仍然, 一样Та дарма! 反正一样！3) (用作谓语) 没关系
ДАРМА
Ударение в слове: дарм`аУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: дарм`а
ДАРМА
Дарма, верба, що груш нема, аби зеленіла.Іронія з дурня.
ДАРМА
lat. darmaнапрасно, понапрасну, попусту, зря; даром, бесплатно; ничего, пусть, ладно