дорогая мы убиваем детей лободюк что с ним сейчас
Костя Лободюк
Костя Лободюк обновил фотографию на странице:
Костя Лободюк запись закреплена
Костя Лободюк запись закреплена
Костя Лободюк запись закреплена
Костя Лободюк запись закреплена
Костя Лободюк запись закреплена
Костя Лободюк запись закреплена
Орден невольных каменщиков | ОНК
Костя Лободюк запись закреплена
Зентропа Україна
Ліберастична пропаганда змальовує багатодітні сім’ї, як глибоко нещасні, і навіть якщо батьки не перебувають у матеріальній скруті телеящик та фейсбучні боти переконують молодих людей в тому, що велика родина принесе купу проблем та метушні. Це ще більше сіє зневіру та страх в умах і без того сцикливої молоді сьогодення.
Показать полностью. Згадки про метеріальний бік питання теж є дещо лицемірним, слід зазначити, рівень техніки, безпека та можливості для харчування в них таки кращі аніж в людей 100-200 років тому. Кількість та середня ціна автомобілів біля супермаркетів перед святами натякає, що не все в нас так погано. Навіть громадяни зі знедоленим виглядом все рівно знаходять кошти на горілку та цигарки, що явно не найбільш необхіні товари.
Психологічний бік питання виявляється ще цікавішим. Виявляється, батьки 4-х і більше дітей зазвичай більш задоволені життям і щасливіші, аніж сім’ї з однією дитиною (чи взагалі бездітні). Дослідження на цю тему проводила Бронвіна Харман з австралійського Університету Едіти Кован. Дослідники опитали кілька сотень батьків з різною кількістю нащадків.
Кожна сім’я була опитана на предмет задоволені своїм становищем в житті, наскільки вони життєрадісні, та деталі про їх самоцінку і впевненість в собі.
Батьки, що привели в світ чотирьох і більше дітей виявились найбільше задоволені життям з поміж решти, оскільки їх сім’я становить для них сильну підтримку, а ще «їм рідко буває нудно». Діти в більших сім’ях хутко опановують вміння бути відповідальним та помагають батькам турбуватись про менших братів та сестричок. Фінансові витрати на дітей компенсується для батьків радістю яку вони приносять.
Можливо, саме факт зростання в «малодітних» сім’ях і створив ситуацію, коли юнаки та дівчата у віці 20+ все ще лишаються інфантильними, самозакоханими і не здатними потрубуватись про себе. Мовчимо вже за сумний стан відновлення білого населення в Європі та слов’янських країнах. Цю ситуацію слід виправити.
Костя Лободюк запись закреплена
Зентропа Україна
ФРАНКФУРТ ВЖЕ НЕ НІМЕЦЬКИЙ
Поки в Східній Європі вирішують конфлікти 100-річної давнини, Західна вже перестає власне бути Європою. Місто Франкфурт стало першим містом в Німеччині, де корінне населення складає менше половини. Інакшими словами 51,2% містян вже не білі. Ці дані оприлюднені на офіційному сайті міста. З поміж не-білої більшості не переважає жодна група, хоч найбільшою 13% від всього населення міста складають турки.
Показать полностью.
Але владу ані Франкфурта, ані того, що раніше звалось Німеччиною факт зникнення німців хвилює мало. Основна біда те, що 49% прибульців перебувають за межею бідності, в той час серед проклятих німців всього 23%.
Серед не-білих також великий офіційний показник матерів-одиначок, що тішить місцевих феміністок, буцімто жінки азійського та африканського походження стають емансипованішими. Хоч щиро кажучи причина такої статистики в тому, що Мамаду та Махмуд просто не реєструють шлюби в держустановах, по перше тому, що держаустанови їм пох..ю, по друге, тому що так можна отримувати більше соціальних виплат.
За прогнозами демографів наступними містами, де білі складатимуть меншість буде Аусбург та Штутгарт, що таким чином розділять долю Амстердама, Лондона, Брюселя та Женеви. Ба більше, 60% молоді у великих містах Західної Європи складають не білі, тому слід очікувати перетворення цих міст в такі собі осередки Африки та Азії на колись білому материку.
Не слід думати, що подібна доля омине Україну. Враховуючи добоголову толератність більшої частини українського політикуму, і зосередження іншої частини на таких «важливих» питаннях як переіменування вулиць чи баталії навколо мови викладання географії в школах для циган, можемо очікувати безперешкодне зростання чорної навали найближчим часом.
Але владу ані Франкфурта, ані того, що раніше звалось Німеччиною факт зникнення німців хвилює мало. Основна біда те, що 49% прибульців перебувають за межею бідності, в той час серед проклятих німців всього 23%.
Серед не-білих також великий офіційний показник матерів-одиначок, що тішить місцевих феміністок, буцімто жінки азійського та африканського походження стають емансипованішими. Хоч щиро кажучи причина такої статистики в тому, що Мамаду та Махмуд просто не реєструють шлюби в держустановах, по перше тому, що держаустанови їм пох..ю, по друге, тому що так можна отримувати більше соціальних виплат.
За прогнозами демографів наступними містами, де білі складатимуть меншість буде Аусбург та Штутгарт, що таким чином розділять долю Амстердама, Лондона, Брюселя та Женеви. Ба більше, 60% молоді у великих містах Західної Європи складають не білі, тому слід очікувати перетворення цих міст в такі собі осередки Африки та Азії на колись білому материку.
Не слід думати, що подібна доля омине Україну. Враховуючи добоголову толератність більшої частини українського політикуму, і зосередження іншої частини на таких «важливих» питаннях як переіменування вулиць чи баталії навколо мови викладання географії в школах для циган, можемо очікувати безперешкодне зростання чорної навали найближчим часом.
15-летний Костя Лободюк находится под домашним арестом в ожидании суда по делу об убийстве, которое он, по его словам, совершил в целях самообороны. Подросток сам обратился в проект «Кохана, ми вбиваємо дітей», потому как боится тюремного срока и хочет показать, что он в состоянии управлять своей чрезмерной агрессией.
Став участником проекта «Кохана, ми вбиваємо дітей», Костя прошел ряд обследований. Визит к медикам показал, что у него повышенное давление (скорее всего, из-за курения). Спортивный тест под руководством Игоря Обуховского выявил, что если опустить словесную браваду, Костя довольно хилый парень – тренер поставил ему троечку. Ну а после общения с психологом Викторией Любаревич-Торховой стало понятно, что Костя возомнил себя неординарной личностью и стремится подражать отцу, которого считает примером для подражания. Что касается матери, то к ней парень относится так, будто она пустое место.
Спустя какое-то время Антон Ежов вернулся и снова попытался наладить контакт с Костей. Сперва он дал ему скормить удаву крысу, чтобы парень своими глазами увидел, как чувствует себя слабый, который подвергается атаке сильного соперника. Увы, Костю это зрелище не очень впечатлило. Тогда Антон усадил Костю в ванную с ядовитыми змеями, однако парень заявил, что ничуть не испугался, потому как любит экстремальные ситуации.
В конце тренинга Антон Ежов привел к Косте кинолога с овчаркой Кольдой – парню всего-то и нужно было, что погладить собаку, которая охотно дает себя приласкать даже маленьким детям. Однако едва Костя протягивал к ней руку, она скалила зубы и грозилась его покусать. Наладить контакт с сильным и опасным животным, которое может дать сдачи, Костя – увы – так и не смог.
Хотите узнать, какой вывод сделал для себя ведущий проекта «Кохана, ми вбиваємо дітей» Дмитрий Карпачев? И какой урок вынесли для себя Костя и его мама? Тогда смотрите наше видео!
Под сенью нациков, в бою. Как молодые украинские нацисты готовят стране террор
Далее упомянуто, что «во время проведения санкционированных обысков по месту жительства юноши 19 августа 2019 года обнаружена и изъята… граната Ф-1. По месту жительства его товарища в селе Подопригоры Лебединского района изъяты предметы, похожие на боеприпасы и взрывчатые вещества».
Действительно, планы были весьма амбициозными.
Этот случай в Сумах хорошо известен. Вот цитата из статьи, опубликованной в номере местной газеты «Ваш шанс» от 7 февраля 2018 года: «5 февраля суд вынес приговор по делу Константина Лободюка, которого обвинили в том, что 10 мая 2015 года он, будучи с компанией других подростков, на ул. Петропавловской ножом ударил двух сумчан, один из которых умер в реанимации, не приходя в сознание. Второму удалось выжить. Причиной нападения стал навязчивый интерес одного из пострадавших к татуировке моряка Папая на ноге друга Константина, Ивана».
Вскоре после резонансного преступления семья Лободюк попала в эфир популярного телешоу «Дорогая, мы убиваем детей» на телеканале «СТБ», где был показан быт подростка. Это не просто юный лоботряс, который малюет свастики на мусорных баках – 15-летний Костя бегает по заброшенным зданиям в камуфляже с одетыми точно так же подростками, виртуозно отрабатывает удары ножом и хранит дома винтовку с оптическим прицелом. И с упоением рассказывает, как отец приучал его к оружию, для начала к охотничьему ружью: «Я из него в первый раз выстрелил в семь лет, почувствовал себя мужчиной. Просто чувствуешь такую силу, а с силой приходит и власть».
Ушедший из семьи отец, бивший мать на его глазах, явно остался для подростка кумиром. Он называет его в соцсетях с пиететом «батя», позже, взрослым, смущенно фотографируется рядом с ним. Собственно, сам Лободюк-младший и не производит особого впечатления как личность, он слаб и ведом.
А вот отец – более уверенный в себе персонаж, этакий вояка, «человек силы». В 2015 году он заявлял журналистам «СТБ» о своем сыне-убийце следующее: «Он личность, он ведет себя так, как хочет вести. Я горжусь своим сыном».
На странице Лободюка-старшего в «ВКонтакте» нельзя не обратить внимание на два момента. Первый – девиз, вынесенный в заглавие страницы: «Подавление противника превосходящим уровнем насилия, которого никогда не бывает слишком много при самообороне». Второе – указанная дата рождения 14 февраля 1988 года. На самом деле родился Лободюк-старший 24 февраля 1977 года, а его сын – 2 января 1998 года.
Другое дело, если это прямая отсылка к неонацистской аббревиатуре 14/88. Тем более, на странице Лободюка-старшего 21 октября 2015 года опубликованы результаты теста на политические взгляды, где доминирует «фашизм, нацизм» с 53%. Это хорошо бы объяснило появление неонацистских взглядов у подростка, смотревшего в рот отцу.
Позже, кстати, у Константина появились новые кумиры. В 2016 году он выкладывает на странице в «ВКонтакте» следующее стихотворение, сопровождающее фотографию в камуфляже с автоматом:
ЦК идёт вперёд, его никто не обойдёт
Каждый должен знать, что ЦК это сила.
ЦК это единство, вместе мы непобедимы.
Пацаны по агитрейдам и на полигоне,
А не по подьездам заливаясь алкоголем.
Тут девиз простой – за Вождя и Полк движить,
Здесь никто от шаурмы не должен зависеть.
Здесь только духом сильные (про Кота), стоящие до конца,
Носящие гордое имя – ЦК.
Несложно понять, что имеется виду Гражданский корпус (укр. Цивільний корпус, у националистов популярна аббревиатура ЦК) «Азов», созданный в 2015 году при полку Нацгвардии «Азов». «Вождем» в «азовском движении» называют Андрея Билецкого, это достаточно общепринятый термин.
В одной из интернет-публикаций 2016 года утверждалось, что отец юного радикала «в настоящее время «наводит порядок» на Донбассе в составе добровольческого полка «Азов»». Страницы Бориса Лободюка есть и в «ВКонтакте», и в Facebook, но там ни указаний на службу в этой части, ни фотографий с ее шевронами или иной символикой – только обычный армейский камуфляж.
В упомянутом выше репортаже «СТБ» есть кадры, где у Лободюка-старшего на груди хорошо видна нашивка «92 омбр». Это 92-я отдельная моторизованная бригада ВСУ.
Позже Лободюка-младшего вновь прибило к «Правому сектору»*. Обратим внимание на шевроны, присутствующие на его камуфляже на фотографиях, выкладываемых им в 2017 году в соцсети. Изображения на шевроне, цвета и прочее типичны для шевронов Добровольческого украинского корпуса «Правый сектор» (ДУК ПС) и отделившейся от него в 2016 году Украинской добровольческой армии (УДА) Дмитрия Яроша, либо же для дочерних проектов этих вооруженных формирований (например, волонтерских).
На странице Лободюка-младшего в «ВКонтакте» 28 марта 2018 года опубликован пост, очевидно, посвященный одному из его друзей: «Я понял, насколько ты хороший друг, только в АТО. Встретимся в Вальхалле. P.S. На каждом видео смеемся, как дети, не предчувствуя беды». А сфотографирован друг с флагом добровольческого движения, точно повторяющим символику ДУК ПС и УДА.
Сам Лободюк-младший, как видим, в итоге тоже добрался до зоны АТО. Тем более, по возрасту как раз подлежал призыву. На фотографиях 2018–2019 годов мы видим его в типично армейском камуфляже, c нашивками – как с украинским флагом, так и с самодельными изображениями либо свастического коловрата, либо «молота Тора», либо популярного у неонацистов «черного солнца». Год назад я публиковал фотографии из соцсетей, где такие же нашивки носят в АТО бойцы полка патрульной полиции особого назначения «Днепр-1», являющиеся членами националистической партии «Свобода».
Приобретя армейский опыт (возможно, он служил минером или как-то иначе имел отношение к минированию или расстановке растяжек из гранат), Лободюк-младший вполне мог вернуться домой и попытаться его применить на практике.
* Деятельность организации запрещена в РФ